Центр допомоги та логістики "Паляниця" продовжує рубрику "Історії війни". Це історії переселенців, які були вимушені покинути рідні домівки внаслідок агресії російської федерації. Ця історія трьох сімей з м. Покровськ Донецької області – Шульга Людмила Василівна, донька Ксюша 2008 р.н. та син Вова 2000 р.н., який є найстарший серед дітей і став опорою та головним помічником усіх трьох сімей; Чухно Світлана Володимирівна, сини Богдан 2008 р.н. та Єгор 2013 р.н.; Солошак Світлана Сергіївна, донька Вікторія 2011 р.н. та син Руслан 2022 р.н. Батьки, переконавшись, що їх сім’ї в безпеці і все добре, а найголовніше влаштувалися в безпечному місці, повернулися назад захищати своє рідне місто.
До 24 лютого 2022 р. ми жили на Донеччині в м. Покровськ, на одній вулиці – Народна. Жили дружно, весело. Ходили на роботу, до школи, садка, ходили один до одного в гості, чаювали, відзначали дні народження разом, виїжджали на природу, грали в різні ігри, їздили купатися на річки та моря. Ми жили в приватному секторі, наша вулиця складається зі 100 будинків. Практично всіх знаємо. І ось, так сталося, що після 24 лютого майже половина вулиці у кого є діти виїхали, тому що в нашій області оголосили евакуацію і повністю відключили газ. Ми залишалися жити протягом 1,5 місяця. І змогли виїхати самотужки тільки 11 квітня. Ось так ми опинилися в м.Кам'янському, в одній квартирі живемо дружно три сім'ї (три жінки та п'ятеро дітей). І хочемо сказати велике ДЯКУЮ волонтерам за Вашу допомогу і підтримку.